Оформлюючи кредит банк, дуже часто, вимагає від позичальника надати поручительство третьої особи.
Дійсно, цивільним кодексом України передбачено кілька способів забезпечення зобов'язань. Одним з таких способів є поручительство, яке дуже широко застосовується в практиці банків та інших фінансових установ. Оформлюючи кредит, банк вимагає від позичальника надати поручительство третьої особи.
Подружжя - майбутні боржники
Як правило, щодо споживчих кредитів поручителем виступає чоловік або дружина позичальника.
Таким чином, банк отримує, з одного боку, додатковий вид забезпечення, який сприятливо впливає на клас позичальника, з іншого боку,- банк розширює коло осіб, до яких може бути пред'явлено вимогу про повернення кредиту у випадку порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором. Є ще одна сторона поруки - сам поручитель, який практично розділяє з позичальником відповідальність перед банком за повернення кредиту.
Порука - судова практика
Самі по собі правовідносини поруки досить складні. Як показала судова практика останніх років, що не завжди просто привернути поручителя у якості відповідального за повернення кредиту.
Причини тому різні. Банк не завжди надає значення цьому виду забезпечення як такому, який може реально допомогти в поверненні кредиту. Покладання відповідальність на члена сім'ї як на поручителя в деяких випадках є просто психологічним кроком. Напевно, тому допускається ряд юридичних помилок в оформленні договорів поруки.
Цим, звичайно, неодмінно користуються недобросовісний позичальник, а частіше за все самі поручителі. Класичний приклад ситуації, коли поручитель намагається відійти від відповідальності - це випадок розірвання шлюбу. Чоловік або дружина, які надали поручительство вважають вже себе не пов'язаними цими зобов'язаннями і в суді доводять недійсність договору поруки. В окремих випадках це їм вдається і ось чому.
Процес обслуговування кредиту може супроводжуватися внесенням змін у встановлені кредитним договором правовідносини. Позичальник може просити банк збільшити суму кредиту, змінити терміни погашення і т.д. При цьому, про поручителя або забувають або не хочуть турбувати.
Включивши до договору поручительства положення про те, що поручитель несе відповідальність за виконання зобов'язань позичальника навіть за умови внесення змін у договір встановлює основне зобов'язання, банк вважає, що цього достатньо, щоб поручителя не ставити до відома про зміну умов кредитування.
Тим не менш, це не завжди так, і судова практика це доводить. Згідно з п. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється у разі збільшення відповідальності поручителя.
Простіше кажучи, поручитель вже може не вважати себе зобов'язаною особою, якщо збільшилася сума основного зобов'язання без внесення відповідних змін до договору поруки і тому варто звертатись за юридичною допомогою, якщо банківська установа пред'являє поручителю вимогу щодо погашення боргу замість або разом із боржником.